Офіційний веб-портал
Чернігівської міської ради

Сайт працює у тестовому режимі. Попередня версія сайту
Знайти
10 серпня 2017 р.

Фактори ризику розвитку артеріальної гіпертензії

Фактори ризику розвитку артеріальної гіпертензії

 

Серед факторів, які сприяють підвищенню АТ, виділяють наступні: старший вік, обтяжена спадковість, чоловіча стать, куріння, порушення жирового, водного та сольового обміну, атеросклероз, стрес, гіподинамія, споживання певних продуктів, які можуть підвищувати АТ, алкоголю та деяких медикаментів. На деякі з цих факторів людина має можливість впливати, тим самим зменшуючи ризик розвитку АГ та її ускладнень. Недаремно вважають, що найкраща профілактика гіпертонічної хвороби – це здоровий спосіб життя!

Зупинимося дещо детальніше на деяких факторах ризику розвитку гіпертонії.

Вік – один з важливих факторів виникнення гіпертонічної хвороби – “хвороби осені життя, яка позбавляє можливості дожити до зими” (О. Богомолець). Встановлено, що підвищення АТ прямо залежить від віку і, зазвичай, АГ з’являється у віці 30-50 років. На жаль, безпосередньо впливати на вік ми не маємо змоги, однак, слід пам’ятати, що саме стан судин значною мірою, визначає вік людини. Змінивши свій спосіб життя, ми можемо покращити загальний стан і, зокрема, стан судин, попередити передчасне старіння організму.

Стать – ще один з важливих факторів ризику виникнення гіпертензії. Відомо, що на гіпертонічну хворобу в молодому та середньому віці частіше хворіють чоловіки, однак з настанням менопаузи у жінок ця відмінність нівелюється. Це так звана клімактерична гіпертонія, яка є наслідком порушень гормонального балансу в організмі. Якщо така гіпертонія зумовлена лише клімаксом, то АТ нормалізується самостійно після того, як “важкі часи” для жінки минуть.

Спадковість – наявність АГ у батьків або близьких родичів, підвищує ймовірність захворювання. Втім, навіть при обтяженій спадковості, дотримуючись основних правил здорового способу життя, можна значно знизити ризик розвитку хвороби. Як напівжартома висловився доктор А.Дойл з Австралії щодо профілактики гіпертонічної хвороби: “потрібно скоротити вживання солі, калорій, побільше рухатися і… розумно обирати предків”.

Ожиріння та надмірна вага тіла – також дуже важливі фактори ризику розвитку захворювань серця та судин. Тішить те, що майже не існує людей (за відсутності важкої ендокринологічної патології), які, дотримуючись певних правил здорового харчування, не могли б схуднути. Однак, пам’ятайте, що при переході на оздоровче харчування важливо дотримуватися системності і поступовості при обов’язковому спостереженні лікаря. Характер розподілу жирової тканини в організмі має суттєве значення в розвитку хвороб серця. Ризик серцево-судинної патології є найбільшим при відкладенні жиру в ділянці живота, грудей, шиї, при цьому руки і ноги непропорційно худі. Таке ожиріння називається черевним, центральним (яблукоподібним). Існує й інший тип ожиріння, при якому жирова тканина відкладається відносно пропорційно по всьому тілі – периферичний тип (грушкоподібний). Ожиріння черевного типу часто пов’язане з гіпертензією та ішемічною хворобою серця. При обстеженні у таких людей (з черевним типом відкладення жиру) виявляється порушення рівня ліпідів, підвищення фібриногену, сечової кислоти в крові і, як правило, приховане або явне порушення вуглеводного обміну. Це не лише зростання рівня цукру в крові, а й підвищення рівня інсуліну та зниження чутливості клітин організму до нього. При центральному типі ожиріння частіше спостерігається діабет II типу, жировий гепатоз, передтромботичний стан, гіпертрофія лівого шлуночка, серцева недостатність, альбумінурія (наявність білку в сечі). Суб’єктивно у таких хворих набір скарг досить типовий – задишка, підвищена втомлюваність, поганий нічний сон і сонливість вдень, набряки та ін. Втішним є те, що при такому типі ожиріння схуднути легше. Скористайтеся сантиметровою стрічкою і виміряйте окружність своєї талії та стегон. До 2005 року окружність талії у чоловіків більше 102 см, у жінок більше 88 см вважалося критерієм черевного, яблукоподібного типу ожиріння (Національний інститут здоров’я США, АТР ІІІ, 2001 рік). Пізніше були запропоновані більш жорсткі критерії ожиріння черевного типу, не на користь власників довгих ременів, зокрема, для європейців окружність талії більше 94 см у чоловіків і талія більше 80 см у жінок (Міжнародна федерація діабету, 2005 рік). Величина окружність талії/окружність стегон становить при такому типі ожиріння більше 0,85 у жінок та більше 1 у чоловіків. Окружність талії може бути трохи більшою при високому зрості. Зниження маси тіла на 1 кг призводить до зменшення артеріального тиску на 1,3 – 1,6 мм рт. ст. При цьому більш виразне зниження тиску спостерігається у пацієнтів з АГ, ніж у здорових осіб. Вважають, що зменшення ваги тіла в осіб, які одночасно страждають ожирінням і мають підвищений тиск, є одним найбільш ефективним засобом немедикаментозної терапії. Також зниження маси тіла супроводжується зменшенням гіпертрофії лівого шлуночка і потреби в гіпотензивних засобах. Ожиріння є розповсюдженим хронічним захворюванням, яке дуже часто призводить до розвитку уражень серцево-судинної системи. Але пов’язувати ожиріння та серцево-судинні захворювання можна не завжди.

Харчові фактори – ряд продуктів, особливо у надмірній кількості, сприяють підвищенню АТ. Зокрема, кухонна сіль, кава, міцний чай, алкоголь, смажені та копчені страви, цукор, солодощі, здоба, рафіновані продукти, консерванти, барвники, стабілізатори, ароматизатори. Одні з них викликають швидкий підйом АТ, а інші створюють підгрунтя для розвитку гіпертонічної хвороби. Саме тому, практично у всіх рекомендаціях з лікування та профілактики АГ, неодноразово наголошується на необхідності обмеження цих речовин у щоденному раціоні. Однак, лише незначна частина пацієнтів відмовляється від спокуси поїсти соленого, смаженого, копченого та поласувати солодким. А наслідок – залежність від прийому ліків, порушення функції печінки, нирок, інших органів та систем. Напевно, слід добре подумати, якою ціною обходяться нам ці щоденні спокуси. Також перенасичення раціону білковою їжею (напр., м`ясом) може бути харчовим фактором ризику.

Тютюнопаління – нікотин та компоненти диму підвищують АТ, погіршують еластичність судин, порушують в’язкість крові, прискорюють частоту серцевих скорочень, і це далеко не всі негативні наслідки дії цигарок. При однакових рівнях АТ мозковий інсульт та ішемічна хвороба серця в осіб, що палять, виникає в 2-3 рази частіше, ніж у тих, хто не палить.

Психосоціальні фактори – стрес, особливо хронічний, сприяє підвищенню АТ. Хочемо звернути увагу на те, що певний стиль поведінки, який характеризується тенденцією до суперництва, безкомпромісною боротьбою за успіх, надмірними амбіціями, перебільшеним відчуттям обов’язковості та відповідальності, агресивністю (нерідко прихованою у собі), постійним поспіхом та нетерпеливістю, часто притаманний особам з підвищеним АТ.

Фізична активність – ще один фактор, на який можна активно впливати. Слід зазначити, що в осіб, які ведуть малорухомий спосіб життя, ризик виникнення АГ на 20-50% вищий, ніж у фізично активних.

Атеросклероз (ураження судинної стінки жировими нашаруваннями) – небезпечний фактор порушення нормального функціонування судинної системи та підвищення АТ, в основі якого лежить порушення ліпідного обміну. Слід зазначити, що сама АГ сприяє розвитку та прогресуванню атеросклерозу. І, навпаки, атеросклероз є одним із основних чинників розвитку АГ. При атеросклеротичному ураженні судин різко зростає судинний периферичний опір, що веде до підвищення АТ. У здорової людини судину можна порівняти з гумовою трубкою, здатною звужуватися і розширюватися залежно від потреб. Судина, уражена атеросклеротичним процесом, нагадує скляну трубку, що не може реагувати на зміни потреб кровообігу. Дотримання основних рекомендацій зі здорового способу життя та чітке виконання лікарських призначень дозволять до певної міри “очистити” судинне русло та повернути судинам втрачену еластичність, забезпечивши стабілізацію АТ. На мал. 3 представлені ступені ризику розвитку атеросклерозу, асоційовані з курінням, артеріальною гіпертензією та гіперхолестеринемією. Так, при наявності усіх трьох факторів ступінь ризику атеросклерозу зростає у 16 разів.

Ми б не хотіли виділяти один, найбільш вагомий фактор ризику гіпертонії, оскільки для кожної людини “основними” можуть бути різні фактори. Небезпечно, коли факторів декілька, бо тоді їх дія не просто додається, а, скоріше, перемножується.

 

Анонси та оголошення

Онлайн трансляції
Бюджет участі
Місто легенд
Створення ОСББ
Чернігів, купуй рідне!