Туберкульоз відступає перед сильним імунітетом
24 березня – Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Така
увага суспільства цілком виправдана: адже туберкульоз – це
захворювання, яке зламує долі мільйонів людей у всьому
світі. Щодня від цієї виліковної хвороби – від захворювання,
якому можна запобігти, продовжує вмирати близько 4,5
тисячі осіб, розповідає завідувач поліклінічного відділення
Чернігівської міської лікарні №2 Інна Сорокіна.
Факт
Завдяки глобальним зусиллям, спрямованим на боротьбу з
туберкульозом, які тривають із 2000 року, врятовано 54 млн
життів, а показник смертності вдалося знизити на 42%.За
даними ВООЗ, на сьогодні приблизно чверть населення
інфікована Mycobacteriumtuberculosis.
До відома
Розрізняють латентний туберкульоз та активний.
Латентний туберкульоз – це стан, коли людина інфікована M.
tuberculosis, проте не має клінічних проявів активної інфекції.
Громадяни з латентним туберкульозом безсимптомні й
незаразні, але належать до групи ризику щодо прогресування
до активного туберкульозу. Найвищий ризик прогресування з
латентної до активної форми спостерігається впродовж
перших двох років після інфікування (шанс захворіти на цю
інфекцію протягом життя становить 5–10%, половина шансів
припадає на цей період).
Хворий на активну форму туберкульозу – особа з вираженими
проявами туберкульозу, підтвердженими клінічними,
лабораторними та рентгенологічними дослідженнями. Слід
знати: навіть за активної форми туберкульозу хвороба
тривалий час може мати прихований перебіг. А отже
захворівши людина не завжди своєчасно звертається за
медичною допомогою та продовжує інфікувати інших людей.
За рік хвора на туберкульоз людина може заразити до 10–15
інших осіб, з якими має контакт. У цей період мікобактерія
туберкульозу, яка потрапила в організм людини, починає
розмножуватися в легенях або інших органах – нирках,
хребті, мозку, лімфатичних вузлах, кишківнику, шкірі,
статевих органах. У свою чергу імунна система намагається
зупинити або сповільнити цю агресію.
Група ризику
До групи підвищеного ризику інфікування належать
працівники лікарень, лабораторій, особи, які перебували в
тісному контакті з хворими на туберкульоз або з підозрою на
нього, працівники або мешканці закладів масового
перебування людей (наприклад, притулків для бездомних,
в’язниць). Ризик вищий у людей з ослабленою імунною
системою: із ВІЛ-інфекцією, недостатнім харчуванням,
деякими хронічними захворюваннями та цукровим діабетом
або люди, котрі палять, споживають надмірно алкоголь,
вживають наркотики – усі вони більш схильні до
захворювання.
Симптоми
– нездужання;
– кашель;
– лихоманка;
– слабкість;
– рясне потовиділення вночі;
– безпричинна втрата ваги тощо.
Прояв двох або більше ознак – привід звернутися до лікаря.
Кровохаркання, виражена задишка, біль у грудній клітині –
більш пізні симптоми.
Профілактика
Необхідно щорічно проходити флюорографічне обстеження
та пам’ятати, що тривалий (спочатку сухий) кашель, який
посилюється вночі та вранці, є приводом відвідування
сімейного лікаря та обстеження мокротиння на наявність
мікобактерії туберкульозу.
Лікування
Туберкульоз вилікувати можна. У разі активної, чутливої до
ліків форми туберкульозу проводиться стандартний
шестимісячний курс лікування чотирма протимікробними
препаратами. Людина повинна приймати ліки за схемою,
призначеною лікарем.
Успішність боротьби з туберкульозом залежить від особистої
позиції людини щодо лікування. Кожна людина відповідальна
за своє здоров’я, за якість свого життя. То й починати треба
із себе, зі свого способу життя:
намагатися вживати корисну та збалансовану (білками та
жирами) їжу;
займатися фізичною культурою, спортом;
частіше перебувати на свіжому повітрі;
відмовитися від шкідливих звичок;
дотримуватися правил особистої гігієни тощо.
Перебування на свіжому повітрі, особливо серед хвойних
дерев, дуже негативно впливає на збудника туберкульозу.
Будьте здорові!