Офіційний веб-портал
Чернігівської міської ради

Системно підійти до вирішення проблеми зношеності міських підземних комунікацій і зробити кошти на їх оновлення захищеною статтею бюджету міста пропонує Чернігівський міський голова Владислав Атрошенко. Про це він говорив, зокрема, 6 лютого публічно, в присутності багатьох журналістів, на розширеній нараді з керівниками міських служб.

Про те, наскільки зношені зараз майже всі закладені під землею трубопроводи по всіх містах України, мер нагадав на прикладах:

- Ми всі бачили, що відбувалося нещодавно в Прилуках: у 21 столітті тижнями по вулицях текли нечистоти. Колодязь глибиною 14 м, з’єднаний з центральною каналізацією, яка йде до очисних споруд - і все це завалилося. Кажуть, що влада винувата: от якби влада на 1 годину раніше зателефонувала... Але насправді з-за чого це сталося - через міського голову, чи все-таки через те, що цій системі понад 70 років? Звісно, через вік.

Зараз Золотоноша – ті самі проблеми, Кропивницький – відключена вода. Ця ситуація по всій країні. Ми на межі системних і надзвичайно серйозних катаклізмів.

У Чернігові біля Національного банку на перехресті вулиць  Магістратської та Кирпоноса декілька днів лежить сніг, хоч снігопаду не було. Це каша з води, яка витікає з ТЕЦ через порив теплової труби.

Тобто сьогодні ситуація з інфраструктурою у всіх містах України схожа. Вона є прямою загрозою існуванню незалежної України. Це надзвичайно серйозний виклик.

Важливо, щоб це зрозуміло й усвідомило керівництво держави, бо в разі катаклізму народ не буде розбиратися, де чиї повноваження.

Але й ми в своїх громадах повинні розуміти наступне. Або ми йдемо на випередження ситуації і будемо прогнозувати і долати її, хоча об’єктивно її треба було вирішувати ще 10 років назад. Або ми хочемо продовжувати жити красиво і не витрачати кошти на порятунок мереж. Але тоді це має бути свідоме рішення, з розумінням того, що запасу міцності наших мереж вистачить ненадовго.

Це ті позиції, які ми повинні зрозуміти сьогодні.

Владислав Атрошенко звернувся до всіх чернігівців – а особливо до депутатів, представників бізнесу, інтелігенції, активної громадськості - тих, хто є елітою міста. Він запропонував побачити вражаючі приклади на власні очі:

- Я тричі був депутатом Верховної Ради України і лише 2 роки працюю міським головою. Але реальний стан справ у державі я фактично зрозумів тоді, коли просто в руках розламав теплову трубу по вулиці Доценка (демонтовану після чергового пориву мереж).

Вважаю, що таке треба показувати людям. Тому там, де є пориви мереж, закладених 45-50 років, я пропоную побувати всім, особливо керівникам, разом з телебаченням, разом з активними представниками громадськості. Адже краще один раз побачити, ніж 100 разів почути. 

Вирішення проблеми, яка є настільки великою і системною, потребує дуже великих витрат. Це може позначитися на інших сферах життєдіяльності міста. Тому міська влада Чернігова піде на такі кроки лише в тому разі, якщо це буде свідомим і спільним рішенням громади міста:

-  Є два можливих шляхи.  Перший шлях - якщо вся громада, всі люди зрозуміють і ми вчасно прийдемо до того, що у нас захищеними видатками будуть видатки на відновлення інфраструктури. Захищеними - тобто тими, які ми робимо в першу чергу, а решта по залишковому принципу. Це перший варіант.  Другий шлях - якщо ми не будемо цього робить, якщо сьогодні в нас не буде сили волі, розуміння, відповідальності для того, щоб економити, робити непопулярні кроки. Тоді ми будемо робити їх все одно, але вимушено, коли мине рік, два, три, п’ять – і внаслідок надзвичайно серйозних катаклізмів у нас будуть місяцями відсутні джерела життєзабезпечення. І ми вимушені будемо зачиняти на ключ у тому числі всі ті заклади, які зараз відстоюємо. Лікарні, школи, дитячі садочки будуть у таких ситуаціях закриватися фізично, на ключ. І невідомо ще, якої складності буде проживання в будинках. Це надзвичайно серйозна і цілком реальна загроза. Вона може втілитися, якщо ми з вами не навчимося чи не зрозуміємо, що треба іти на випередження і прогнозувати цю ситуацію та мінімізувати її наслідки.

 «На поверхні» лежать непопулярні заходи – це скорочення видатків на утримання міста. Якщо ми всі дійдемо в цьому згоди і приймемо таке рішення,то можемо левову частину коштів міста орієнтувати не на «проїдання», а на відновлення й розвиток.

Важливо зрозуміти, що завжди перемагає не поточний стан справ, а розуміння, де ми будемо через 1-2 роки. На це дивиться інвестор, студенти, які сьогодні ще навчаються, люди, які залишаються жити в своєму місті.

Спробуйте поспілкуватися про це зі своїми сім’ями.Звичайно, перша реакція буде негативною. І це зрозуміло. Позиція людей дуже проста: ми платимо податки, а ви – влада, ви і вирішуйте. Але це питання вимагає іншого ставлення, воно стосується всіх.

Міський голова не може воювати з людьми, які його обрали. Тому я можу тільки закликати: давайте разом подивимося на цю ситуацію, подумаємо й приймемо спільне рішення.

Терміни, в які могло би розпочатися системне оновлення мереж міста – майбутні роки:

- Ми повинні розуміти, що це бюджетні кошти. Необхідна відповідна проектна документація, процедури, експертизи, визначення переможців на відкритих торгах та інше. Це не буде зроблено за кілька днів, - сказав міський голова.

Також він проінформував про те, які кошти місто Чернігів має у своєму розпорядженні:

- Я  назву деякі цифри просто для розуміння реального стану речей і того, де ми знаходимося. У нас доходи міського бюджету складають 3 млрд 278 млн грн. З них субвенція державного бюджету складає 1 млрд 741 млн грн, а власні надходження 1 млрд 527 млн грн. Субвенція складається з 3-х цифр. Це 1 млрд 208 млн грн – субвенції, які фактично транзитні, приходять від держави на виплату пільг і субсидій. І ми через управління соціального захисту населення - відповідно через Новозаводську та Деснянську районні ради, - віддаємо їх населенню. На утримання рад та відділів, які здійснюють роботу з соціального незахищеними верствами, ще іде умовно 65 млн грн. Відповідно оці 1 млрд 208 млн грн і 65 млн грн на утримання складають ті самі 1 млрд 278 млн грн. Лишається в місті 2 млрд. Які складаються з 1 млрд 527 млн грн власних надходжень, 271 млн грн освітньої субвенції та 261 млн грн медичної субвенції. Ще в нас додатково «вимальовується» із залишка 190 млн грн  необхідність виплати 220 млн заробітних плат. Тобто після перерозподілу залишків в нас бюджет 2018 року, бюджет фактично загального споживання - 2 млрд 200 млн грн.

Освіта і медицина: утримання цих сфер  і невеличкі кошти, які ідуть по статтях бюджету розвитку (а фактично це побілить-пофарбувати, це не є розвиток), складають 1 млрд 463 млн грн. Практично на ці дві галузі йде левова частка власного бюджету міста. Якщо додати до видатків на управління освіти та управління медицини  ще утримання спорту та культури, то практично ми самі не виживаємо. Утримання власних установ цих галузей ми не можемо здійснювати за рахунок власних надходжень. Ми ще до того додаємо державну субвенцію.

Якщо розділити  цифру 1 млрд 463 млн грн – це планові видатки сьогодні на утримання двох управлінь, освіти і медицини, - на 2 млрд 200 млн грн, то отримаємо цифру 66,5 %.

Отже, знайти резерви буде складно. Але цей складний шлях є вірним і необхідним. Це треба усвідомити.

Фото та відео інформаційної служби КП «Чернігівводоканал»
Прес-служба Чернігівської міської ради