Візитна картка

 Інформація про місто 

ЧЕРНІГІВ - місто, обласний і районний центр України. Річковий порт на правому березі р. Десни. Вузол залізничних і автомобільних шляхів. Поділений на 2 міські райони: Деснянський і Новозаводський.

Чернігів - давньослов'янське місто, яке почало формуватись, за археологічними даними, наприкінці УІІ ст. Був центром східнослов'янського племені сіверян, у кінці ІХ ст. увійшов до складу Київської Русі. Вперше згадується у літопису під 907 роком. У 1024-1239 роках Чернігів - економічний і політичний центр Чернігово-Сіверського князівства. На кінець ХІІ ст. займав площу понад 200 га. У той час споруджено Спаський собор, Іллінську, П'ятницьку церкви та інші. У 1239 році місто зруйнували орди Батия. З 1623 року Чернігів одержав магдебурзьке право.

Внаслідок возз'єднання України з Росією 1654 року Чернігів - у складі Російської держави. З 1782 року - центр Чернігівського намісництва, з 1797 - Малоросійської губернії, з 1802 - Чернігівської губернії.

Чернігів - один із значних центрів розвитку давньослов'янської освіти і культури, з яким пов'язана низка фольклорних творів, зокрема билин та переказів. Тут велося своє літописання, діяли парафіяльні школи. У 1689 році почала функціонувати слов'яно-латинська школа, на базі якої в 1700 році був відкритий Чернігівський колегіум. З 1679 року у місті діяла друкарня. У цей час склалися архітектурні комплекси Єлецького, Успенського і Троїцько-Іллінського монастирів, споруджено Катерининську церкву, будинок Лизогуба та інші.
До 1925 року Чернігів - центр губернії, потім - центр Чернігівського округу, з 1932 року - обласний центр. У роки Великої Вітчизняної війни під час німецько-фашистської окупації у місті діяли підпільні організації. Чернігів був звільненій 21 вересня 1943 року внаслідок Чернігівсько-Прип'ятської операції.

Сучасне місто - промисловий центр з розвинутою промисловістю, будівельною індустрією, транспортним та енергетичним господарством. Провідні галузі промисловості - легка, хімічна, машинобудівна і харчова. Чернігів - важливий культурний центр України. У місті налічується 42 загальноосвітні школи, 2 музичні, художня та 2 школи мистецтв, 8 професійно-технічних навчальних закладів, 4 вищих навчальних заклади ІІІ-ІУ рівнів акредитації. Функціонує 25 бібліотек, міський Палац культури, Палац культури художньої творчості дітей, молоді та юнацтва, 2 кінотеатри, 3 державні театри - обласний академічний український музично-драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка, обласний молодіжний театр, обласний дитячий (ляльковий) театр ім. О.П.Довженка. Діють обласний філармонійний центр фестивалів та концертних програм, обласний історичний музей ім. В.В.Тарновського, літературно-меморіальний музей-заповідник М.М.Коцюбинського, художній музей, Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів стародавній", Центральний парк культури та відпочинку.

Серед архітектурних пам'яток, що збереглись до наших днів, Спаський та Успенський собори, Троїцько-Іллінський монастир, П'ятницька церква, Борисоглібський собор, будинок Лизогуба, будинок колегіуму, Катерининська і Воскресенська церкви, будинки архієпископа, губернатора та інші. У місті багато пам'ятників видатним діячам вітчизняної історії та культури, зокрема Т.Г.Шевченку, М.М.Коцюбинському, Л.І.Глібову, а також загиблим захисникам Вітчизни. У 1965 році на Болдіних горах споруджено Меморіал слави, де горить Вічний вогонь.

З Черніговом пов'язані життя і діяльність багатьох українських діячів культури. Тут бували Т.Г.Шевченко, О.С.Пушкін, М.В.Гоголь, М.І.Глінка, М.В.Лисенко. Жили і творили Марко Вовчок, Л.І.Глібов, Б.Д.Грінченко, Г.І.Успенський, М.М.Коцюбинський, В.І.Cамійленко, М.К.Вороний, Г.Г.Верьовка, С.В.Вільконський, Є.В.Богословський. Тут починали свій творчий шлях М.К.Заньковецька, П.Г.Тичина, В.М.Блакитний, І.А.Кочерга, Олекса Десняк та багато інших.